Ми повинні знати себе краще

Так вважає Сергій Іванович Болтівець, український учений у галузі психології, доктор психологічних наук, професор, автор інноваційних психологічних приладів, апаратів, наукових винаходів і розробок.

Наш співрозмовник переконаний у тому, що психологія людини, її розум, емоції, характер, психотип, поведінка мають безпосередній зв’язок зі станом безпеки та здоров’я. Сконструйовані ним прилади та апаратура, якими можна виміряти параметри поведінки людини, її реакції, ­психофізичний стан, дають змогу запобігти нещасним випадкам, зберегти життя і здоров’я людей.

Ідеться, зокрема, про такі розробки Сергія Болтівця:

• прилад «Хист», що допомагає визначити динаміку психофізіологічного стану людини, її потенціал, здібності й таланти. Використовується для допуску до виконання робіт підвищеної небезпеки;
• пристрій «Дужінь», що забезпечує визначення та розвиток здатності до емоційно-вольової саморегуляції. Для прикладу, він дає змогу перевірити, чи спроможний працівник виконувати одноманітну роботу й доводити її до кінця;
• пристрій «П’ятра» з п’ятьма основними рівнями складності, оволодіння якими виявляє психомоторні здібності. Допомагає визначити, чи володіє людина психомоторним  мисленням, точністю рухів, які критично важливі для виконання складних дій, наприклад, у роботі хірурга, сапера;
• прилад «Тремометр» (складник апарату «Хист»), що визначає амплітуду тремтіння, здатність до скоординованості, емоційної й вольової діяльності, стійкість до фізичних і психічних навантажень;
• психологічний пристрій «Рінь», за допомогою якого можна визначити показники розумового розвитку, здатність працівника до виконання тих чи інших дій і різного роду операцій, тощо.

Більшість цих виробів виготовлені київським підприємством медичної і санітарно-гігієнічної апаратури «Телеком-пневматик».

СВІТ УСКЛАДНЮЄТЬСЯ, НЕБЕЗПЕКИ – ТАКОЖ

– Сергію Івановичу, що спонукало Вас до створення психологічної апаратури?

– Психологія не була б наукою, якби вона об’єктивно нічого не визначала. Власне, сучасну психологію започатковано в першій психологічній лабораторії, яку створив 1879 року в Лейпцигу видатний німецький учений, засновник експериментальної психології Вільгельм Вундт. Згодом його лабораторія, у якій проводили вимірювання психофізичних процесів – вивчали час реакції на подразники, увагу, асоціації, найпростіші людські почуття, перетворилася на інститут, а фактично міжнародний центр експериментальної психології.

В Україні дослідницький аспект психології дещо призабули, проте вітчизняна психологія поволі повертається до точного, наукового погляду на людину. Ми зобов’язані піклуватися про здоров’я нації, а отже, маємо давати точні відповіді на запитання, що стосуються, зокрема, загроз і небезпек. Адже від точності психофізичних вимірювань залежить життя і здоров’я людей.

– На жаль, психологічними інструментами нині користуються небагато практичних психологів. Як виправити цю ситуацію?

– Намагаємось якомога ширше інформувати фахівців про можливості вітчизняних і зарубіжних розробок та про важливість їх застосування. Водночас багато залежить від повноти та якості підготовки психологів. Наше завдання – повернути в обіг психологічну апаратуру, таку, для прикладу, як медичний апарат NeХus-10 (прилад призначений для вимірювання широкого кола фізіологічних сигналів, зокрема, комплексного психологічного дослідження).

Медицина, а психологія належить до медичних наук, не може існувати в суб’єктивізмі фахівців, які виносять певні оціночні судження. Це неприпустимо.

Нещодавно передивлявся київські газети початку ХХ сторіччя, що дають уявлення, як стрімко розвивається цивілізація, з’являються нові загрози, як змінюються люди та їхнє ставлення до небезпек. Звернув увагу на кілька надзвичайних подій. Репортери писали про автомобіль (на той час – екстраординарне видовисько), що промчав на шаленій швидкості Хрещатиком та зачепив воза, на якому мирно спочивав його господар, відпустивши коней пастися. В іншій сенсаційній новині йшлося про перший у Києві електричний трамвай, що рухався Володимирським узвозом від нинішньої Європейської площі до Контрактової. До нього позаду причепилися бешкетники-гімназисти, трамвай перевернувся, і люди дістали травми. Здавалось би, тихохідний транспорт, а нещасних випадків вистачало.

Світ наш не спрощується, він ще більше ускладнюється. Тому слід рухатися в одному ритмі з ним, зважати на сучасні небезпеки і ризики, щоб убезпечити себе та людей довкола. Ось чому я розробляю психологічні прилади, які чітко показують, що наші уявлення про себе, уявлення керівників про підлеглих, їхню здатність оцінювати свої можливості, помічати шкідливі та небезпечні чинники здебільшого є хибними.

Візьміть апарат «Хист», NeХus-10 чи будь-який ­інший, і ви переконаєтесь у цьому. Психолог має ­користуватися і суб’єктивними, і об’єктивними способами оцінювання. Потрібно відновити виробництво ­української психологічної апаратури (вона була в університетах до 50-х рр.) та застосовувати її на підприємствах, зокрема, у системі керування ризиками.

Ми повинні повернутися до знань про самих себе. Пізнай себе – основний принцип психології. Це важливо не лише стосовно окремої людини, але й нації. ­Фрідріх Шольц, керівник Бременської клініки, ще в середині ХІХ ст. зазначив, що для всіх німців потрібно забезпечити умови для отримання знань про ті здібності, якими вони володіють. Якщо цього не буде зроблено, то країна може бути легко зметена якоюсь ворожою ордою зі сходу. Сьогодні його слова є актуальними і для України.

НАВІТЬ СОБАКИ ПЕРЕХОДЯТЬ ДОРОГУ НА ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО

– У такому разі бажано, щоб психолог працював на кожному підприємстві?

– На Львівському автобусному заводі, де виготовляли найкращі в СРСР тролейбуси та автобуси, у 50–60-х рр. минулого століття функціонувала апаратурна психологічна лабораторія. Варто знати, що її створив і очолював Михайло Горинь, який з 1949 по 1955 рр. навчався на відділенні логіки та психології Львівського університету. 1953-го його на короткий час відсторонили від навчання за відмову вступити в комсомол. Увесь цей час він підтримував контакт з українським підпіллям, виготовляв і розповсюджував листівки.

Із 1961 р. займався науковою діяльністю, зокрема, організував при Львівському заводі автонавантажувачів першу в СРСР експериментальну науково-практичну лабораторію психології і фізіології праці. Великою мірою її робота сприяла народженню технічних ідей і виробництву якісної продукції. Мені пощастило спілкуватися з Михайлом Горинем про роботу очолюваної ним лабораторії, завдяки якій українські автобуси ЛАЗ стали на той час найдосконалішими та найуживанішими на дорогах колишнього СРСР і мали попит в інших країнах світу. Пізніше завод збанкрутував, лабораторію закрили.

Чому керівники підприємств, роботодавці мали б сьогодні відкривати такі лабораторії? Тому що вимірювання психофізіологічного стану працівників, їхніх можливостей, поведінкових реакцій дають змогу правильно розподіляти виробничі операції, запобігати нещасним випадкам, підвищувати продуктивність праці, а для роботодавців це економічно вигідно. Психологічне тестування допомагає  в роботі з добору кадрів, призначенні менеджерів.

На мою думку, психологічні пристрої мають бути такими ж доступними і популярними, як, приміром, прилади для вимірювання тиску. Раніше, щоб виміряти тиск, потрібно було відвідати лікаря, нині ж автоматичний тонометр можна придбати в аптеці та зробити це самостійно.

Oleksandr Fandeyev

We need to know ourselves better

This is the opinion of Serhiy Boltivets, a Ukrainian scientist in the field of psychology, Doctor of Psychology, Professor, author of innovative psychological devices, apparatus, scientific inventions and developments. The devices and equipment he has designed, which can measure the parameters of human behavior, reactions, and psychophysical state, help prevent accidents and save lives and health.

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 10/2023