Атестація робочих місць будівельників: ураховуємо нюанси

На сьогоднішній день будівництво є галуззю народного господарства, що активно розвивається.

За статистикою кількість штатних працівників у будівництві на початку 2021 року була приблизно 191 800 осіб, на середину року вона зросла до 196 400 осіб. Високий попит на ринку праці, приваб­лива заробітна плата, можливість опанування однієї або кількох професій без фахової освіти, перспективи працевлаштування за кордоном – це лише неповний перелік переваг для роботи в будівельній галузі.
У будівельній галузі задіяні представники багатьох професій. Так, до основних видів робіт у будівництві належать: земляні, бурові, свайні, вибухові, кесонні, монтажні, цегляні, ізоляційні, антикорозійні, дерев’яні, покрівельні, штукатурні, оздоблювальні та інші. Усі ці роботи мають свої особливості, наявність певних факторів виробничого середовища та трудового процесу і, відповідно, свої ризики на робочих місцях.
Умови праці
Ризики, що пов’язані з професійним здоров’ям у представників будівельних професій:

• шкідливі та важкі умови праці;
• висока відповідальність (особистий ризик, відповідальність за безпеку інших осіб, жорстко регламентований термін виконання робіт);
• ризик травмування (роботи на висоті, робота технологічного транспорту на будівельному майданчику, ін.).

До особливостей функціону­вання галузі з погляду характеру праці та дотримання гігієнічних вимог потрібно віднести такі позиції, не обмежуючись ними:

• відсутність постійних робочих місць;
• нерегулярна змінність;
• сезонність робіт;
• фізичні навантаження;
• вахтовий метод роботи;
• суміщення близьких за характером професій;
• нестандартні побутові умови, зокрема проживання в умовно пристосованих приміщеннях;
• неповноцінне харчування, недотримання режиму харчу­вання;
• недотримання питного режиму (особливо у спекотний період року).

Шкідливі умови праці на робочих місцях представників основних будівельних професій зумовлені такими чинниками виробничого середовища:

• вмістом різних видів пилу, зокрема пилу цементу, вапна, гіпсу тощо у повітрі робочої зони (для всіх працівників, які працюють на будівельному майданчику);
• вмістом шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони (робота з лаками, фарбами, нафтопродуктами, мастилами, клеями, смолами, під час електрозварювальних, монтажних, покрівельних, ізоляційних, антикорозійних робіт тощо; відпрацьовані гази транспортних засобів, що працюють на будівельному майданчику);
• несприятливими параметрами мікроклімату, що зумовлені роботою просто неба, зокрема:

улітку:
– підвищена температура повітря,
– підвищена швидкість руху повітря,
– високий рівень інсоляції,
– високий рівень інфрачервоного опромінювання;
узимку:
– понижена температура повітря,
– підвищений рівень вологості,
– підвищена швидкість руху повітря;

• впливом шуму (не постійний, імпульсний), інфразвуку під час проведення земляних робіт (копання траншей, котлованів з використанням земельно-­копальних та інших машин, екскаваторів, бульдозерів, бурових, свайних, вибухових тощо);
• впливом вібрації (загальної та локальної), джерелом якої є робота технологічного транспорту, віброінструменту;
• важкістю праці, що зумовлена такими параметрами:

– фізичне навантаження (статичне, динамічне),
– піднімання та перенесення вантажів,
– незручна, вимушена робоча поза (у монтажників, електрозварників, електрогазо­зварників, покрівельників, ізолювальників, мулярів, штукатурів, малярів, кранівників та ін.),
– нахили (наприклад, муляри під час виконання цегляної кладки нахиляються до 700 разів за зміну),
– значні переходи (виконроби та майстри будівельні можуть долати відстань близько 10–15 км протягом зміни);

• напруженістю праці, що зумовлена такими параметрами:

– високим рівнем нервово-­емоційного напруження (представники інженерних професій, виконроби, майстри та ін.),
– відповідальністю за безпеку працівників (виконроби, майстри будівельні, кранівники, покрівельники та ін.),
– ризиком для життя (монтажники, муляри, облицювальники, маляри, покрівельники, кранівники, водії транспортних засобів та ін.).

Тетяна Діордічук, старший науковий співробітник
Державної установи «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва Hаціональної академії медичних наук України», канд. мед. наук, аудитор НААУ

Статтю повністю читайте в журналі № 1/2022.