Стресостійкий працівник – прибутковий бізнес

Як оцінити рівень стресу, що його переживає працівник, і як запобігти професійному вигоранню. Рекомендації сформовані за результатами вивчення відповідних європейських джерел.

Психологи Манчестерського університету (Великобританія) дослідили 150 професій з метою визначення взаємозв’язку між рівнем напруження і появою професійних захворювань. Перше місце за десятибальною «шкалою стресу» посіли шахтарі – 8,3 бала. На другому місці опинилися поліцейські – їхній рівень стресу оцінили в 7,7 бала, на третьому – пілоти літаків із показником 7,5 бала.

Стрес на робочому місці здатний спровокувати будь-яку подію, зокрема й небезпечні ситуації, які можуть призвести до нещасного випадку або розвитку професійних захворювань.

Причини виникнення стресу різноманітні. Незадоволеність ­працівника своєю професійною ­діяльністю, конфлікти з колегами, надмірне навантаження, деспотичний керівник, невдоволення заробітною платою, відсутність перспектив кар’єрного зростання, конкуренція, потреба приймати рішення за умов обмеження інформації чи часу – усе це може спричинити професійний стрес.

Фахівці відзначили, що розвиток комп’ютерних технологій призвів до збільшення напруги у працівників, тому дедалі більше роботодавців звертають увагу на рівень стресостійкості як під час прийому працівника на ­роботу, так і впродовж його діяльності на ­робочому місці. Це важливо, адже стресовий стан часто супроводжується швидкою стомлюваністю і почуттям втоми, погіршенням пам’яті й неуважністю, неможливістю зосередитися і як наслідок – частими помилками у процесі трудової діяльності.

У схильних до стресу працівників можуть проявлятися підвищена збудливість і навіть безпідставні спалахи агресії. Крім того, на ознаки стресу можуть вказувати часті зміни настрою, раптові складнощі у взаєминах з колегами, порушення сну, головні болі.

Професійний стрес неминуче веде до втрати задоволення від свої діяльності. Стрес впливає не тільки на працездатність, продуктивність і якість виконуваної роботи, а ще й на стан здоров’я працівника. Часті стресові ситуації на роботі можуть викликати ­соматичні захворювання.

ТРИ СТАДІЇ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ

Професійний стрес розвивається поетапно. На першій стадії з’являються тривожні стани. Вони ­виникають під час зіткнення з якимось виробничим чинником. Організм змушений задіяти захисні механізми та змінити поведінку.

Часто ця стадія супроводжується хвилюванням. Стан тривоги призводить до того, що працівник інколи навіть не може свідомо контролювати свою поведінку. Тривалість цієї стадії професійного стресу індивідуальна для кожного і багато в чому залежить від його особистих якостей. Спокійні й терплячі люди ­можуть довго накопичувати внутрішню напругу, а дехто відповідає на стрес-чинник миттєво.

Друга стадія характеризується пристосуванням до стресових умов. Працівник намагається протидіяти стресу і адаптуватися до нього. На цьому етапі людина старається взяти під контроль свої дії, але інколи може робити невластиві для неї вчинки – різко і грубо відповісти на запитання колег і керівника, раптово подати заяву про звільнення тощо. Багато працівників згодом зізнаються, що самі не розуміють, як змогли вчинити такі дії.

Коли стресова ситуація затягується, настає третя стадія – виснаження резервів організму. Якщо вплив стрес-чинника не усунуто, а психологічні та фізичні ресурси організму вже вичерпані – працівник не може протистояти ситуації. У результаті ­розвиваються захворювання, здебільшого серцево-судинні, але можливі й онкологічні. Вплив ­несприятливих обставин може призвести до хронічного стресу та як наслідок – професійного вигорання працівника.

Олександр Азюковський, канд. техн. наук, професор, ректор

Сергій Чеберячко, д-р техн. наук, професор кафедри охорони праці та цивільної безпеки

Олена Яворська, канд. техн. наук, доцент, професор кафедри охорони праці та цивільної безпеки

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Статтю повністю читайте в журналі № 10/2021