Колесник Сергій

Учимося надавати домедичну допомогу

04.03.2022

Сьогодні мільони людей в Україні потерпають від російської агресії. Тому вміння надавати домедичну допомогу стало потрібним, як ніколи. Ці знання допоможуть урятувати життя. 

У службах охорони праці підприємств та управліннях Держпраці вже з’явився досвід розслідування нещасних випадків на виробництві, які сталися внаслідок бойових дій. Так, від початку бойового конфлікту на Донбасі тільки на підприємстві, що надає послуги із водопостачання на сході країни, унаслідок бойових дій загинуло 9 та поранено 26 працівників.

11 лютого 2022 р. Європейська спілка з охорони праці (ESOSH) організувала вебінар, на якому інструктор Центру спеціальної підготовки (м. Київ) (далі – ЦСП) Олег Картавий розповів про особливості організації надання домедичної допомоги під час надзвичайних станів (НС). 

Головною умовою успіху під час надання першої допомоги потерпілим є швидкість дій та наявність навичок в особи, що надає допомогу. Домедична допомога, яку надає особа без медичної освіти до прибуття медичного працівника, не може замінювати допомогу з боку медперсоналу. Вона обмежується тимчасовим спиненням кровотечі, перев’язуванням рани або опіку, іммобілізацією перелому, заходами з реанімації, перенесення та перевезення потерпілого. Вирішувати питання про доцільність або марність дій з надання допомоги надалі та робити висновок про смерть потерпілого має право лише медичний працівник.

Порядок надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах затверджено наказом МОЗ від 16.06.2014 № 398. Документ регламентує пакет з 28 Порядків надання домедичної допомоги потерпілим залежно від характеру їх травмування, враховано можливість надання домедичної допомоги з боку особи, яка не має медичної освіти. Водночас не допускається можливість застосування претензії з боку потерпілих, яким надавали допомогу, або їхніх родичів, якщо відповідна особа не перевищила передбачені у Порядках повноваження. 

Крім цього п. 3.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) передбачено, що працівники під час прийняття на роботу та у процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків. Також у Типовій програмі навчання з питань охорони праці посадових осіб є тема «Надання першої допомоги потерпілим у разі настання нещасного випадку».

Особливості бойових травм

Під час НС, пов’язаного з бойовими діями, можуть відбуватись обстріли, підриви, теракти, розташування військових на території підприємства, мобілізація працівників, захоплення території підприємства та інші події.
Працівники можуть дістати такі травми під час бойових дій на території та поблизу підприємства: 

  • вибухова травма; 
  • вогнепальні поранення; 
  • компресійна травма (здавлення тканин); 
  • опіки тіла та дихальних шляхів; 
  • отруєння продуктами горіння; 
  • психічна травма.

Небезпеки у разі вибуху: 

  • ударна повітряна хвиля; 
  • ушкодження предметами, що викинуто силою вибуху;
  • удар тіла об землю;
  • опіки, інгаляційні травми;
  • брудна бомба.

Ушкодження від вибухової травми: 

  • органів, заповнених повітрям: баротравма легень (вибухова легеня), розриви барабанних перетинок; 
  • шлунково-кишкового тракту: розриви органів черевної порожнини, порожнистих (кишківник, шлунок, тощо), паренхіматозних (печінка, селезінка); 
  • головного мозку; 
  • переломи та травматичні ампутації кінцівок; 
  • м’яких тканин; 
  • опорно-рухового апарату.

Варто врахувати, що під час НС можуть бути перевантажені служби екстреної медичної допомоги, ДСНС, поліції, комунальні. Тоді допомогу для порятунку життя і збереження здоров’я працівників повинні надати особи, які навчені й підготовлені до цього.

Підготовка персоналу

Для створення системи надання першої допомоги на підприємстві потрібно:

  • придбати якісні засоби надання першої допомоги;
  • організувати навчання з надання першої допомоги на підприємстві;
  • розробити алгоритм дій персоналу підприємства та організувати добровільних медичних помічників з-поміж навченого та мотивованого персоналу;
  • оптимально розташувати засоби надання першої допомоги (аптечки) на території підприємства.

Першочергове завдання – організувати якісне навчання персоналу відповідно до Порядку підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, затвердженого постановою КМУ від 21.11.2012 № 1115. Підготовку та підвищення кваліфікації проводять на базі вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів I-IV рівня акредитації незалежно від форми власності та підпорядкування, навчально-тренувальних відділів центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, навчально-­тренувальних відділів Товариства Червоного Хреста, інших навчально-тренувальних підрозділів, які провадять діяльність відповідно до законодавства про освіту за відповідними програмами тривалістю мінімум 7 годин з проведенням по завершенні стрес-тесту (тренування). 
Головні теми, які потрібно засвоїти: базова підтримка життя; рани та кровотечі; травми опорно-­рухового апарату; судоми (епілепсія); травми голови та хребта; аптечка першої допомоги. Кваліфікацію підвищують раз на 5 років. Працівників направляють на підготовку протягом трьох місяців з моменту призначення на посаду.
Розраховувати на ефективність та своєчасність надання домедичної допомоги можливо, коли мінімум 20% персоналу будуть навчені та призначені відповідальними за надання домедичної допомоги у разі НС. Члени таких «санітарних дружин» (first aider) мають бути в кожному цеху, на майданчику, у кожній зміні. Вони в разі НС повинні організовувати оточуючих і повідомити медиків про ситуацію та стан, допомагати їм у наданні медичної допомоги. 
Не можна розраховувати на ефективну домедичну допомогу лише медпрацівників, які є в штаті підприємства. Адже на цих посадах зазвичай працюють медичні сестри, які часто не мають навичок надання екстреної медичної допомоги. І, за законом, не мають права проводити маніпуляції та надавати інші лікарські послуги. У наказі МОЗ  від 9.08.2017 № 918 «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», п. 24, вказано, що медична сестра «Здійснює професійну діяльність під керівництвом лікаря».

Дії у разі надзвичайного стану

У разі масового ураження потрібно негайно викликати екстрену медичну службу, ДСНС і поліцію та організувати евакуацію потерпілих. Долікарську допомогу насамперед слід надавати особам, які не можуть самостійно рухатись і яким потрібно спинити кровотечу. Непритомних слід покласти на бік, щоб уникнути ускладнень. 
Евакуація потерпілих може бути екстреною і плановою. Екстрена – у разі небезпеки на місці події; планова – з використанням засобів іммобілізації хребта. Планову евакуацію проводять тільки під наглядом медперсоналу. У разі підозри на травму хребта евакуювати потерпілого слід на довгій дошці (щиті) з іммобілізацією голови.
Для забезпечення надання домедичної допомоги на підприємстві мають бути набори першої допомоги (аптечки). Нормативні документи вимагають забезпечення виробничих об’єктів аптечками, але немає однозначних нормативів щодо складу аптечок, за винятком переліку для транспортних засобів. 
Тому потрібно врахувати такі рекомендації: антисептичні засоби мають бути у медика та в осіб, що мають надавати домедичну допомогу. Ці засоби повинні бути тільки якісні, персонал – навчений використовувати засоби першої допомоги. Потрібно забезпечити розміщення аптечки у приміщенні та на майданчику. На підприємстві мають бути засоби для евакуації потерпілих.

Рекомендується мати три види аптечок

Індивідуальний набір першої допомоги – має бути у кожного працівника або в усіх членів санітарних бригад. Повинен містити рукавички медичні, набір пластирів, антисептик, марлевий відріз, джгут, ножиці, власні медикаменти (наприклад для гіпертоніків, діабетиків). 
Груповий набір – комплект для групи осіб (цеху, відділу тощо). Повинен містити: рукавички нітрилові, рукавички «high risk», набір пластирів, бандажі та бинти еластичні, термоковдру, джгут-турнікет, серветки марлеві різних розмірів, ножиці, маску ШВЛ, серветки спиртові, серветки антисептичні. Обов’язково – довідник з першої допомоги. 
Основний набір першої допомоги на виробництві для надання домедичної допомоги у разі масового ураження повинен містити: маску або плівку-клапан для штучного дихання «рот до рота», косинку для іммобілізації кінцівок, маркер, джгут гумовий (типу Есмарха), джгут-турнікет, бинт еластичний 7 х 4 см, перев’язувальний пакет (на еластичній основі), марлевий відріз (90 х 100 см), ножиці «парамедика» 
(з тупими кінцями), а також додатковий запас: рукавички «high risk», набори пластирів різного розміру, засоби для спинення кровотечі (джгути, гемостатичні засоби), ножиці або стропорізи, шини транспортувальні Sam Splint, протиопікові гелі та серветки, бандажі та бинти еластичні, термоковдри, ноші м’які. Варто звернути увагу, що в торгівельній мережі іноді реалізують звичайні марлеві бинти з написом «еластичний бинт», які є неефективними для надання домедичної допомоги. Можна доукомплектувати набір дефібрилятором. Але користуватися ним повинна лише особа, яка пройшла відповідне навчання.
Медичний персонал, що обслуговує підприємство, повинен вести періодичний контроль за правильним наданням домедичної допомоги, своєчасним та обов’язковим направленням потерпілого до медпункту, за вчасним поповненням аптечок потрібними засобами. Якщо на підприємстві немає медперсоналу, з-поміж працівників призначають осіб, які відповідають за стан аптечок або сумок домедичної допомоги, їх вчасне поповнення, стан пристосувань та засобів для надання домедичної допомоги. Лікарські засоби після їх використання або закінчення терміну придатності поповнюють або замінюють. Невикористані аптечки здають на склад або утилізують в установленому на підприємстві порядку.
Звичайно, досвідчений спеціаліст з охорони праці може зазначити, що жоден нині чинний нормативно-правовий акт з охорони праці не містить вимог щодо обов’язкової наявності аптечок на виробництві, хоча деякі нормативно-правові акти, які втратили чинність, містили таку вимогу. Але це не означає, що зазначеними у статті рекомендаціями можна нехтувати. Якщо роботодавець дбає про життя 
і здоров’я своїх працівників, він повинен до них прислухатися. Кажуть: «Хочеш миру – готуйся до війни», а отже – будь готовий надавати домедичну допомогу. 

Статтю читайте також в журналі № 3/2022 та в Кабінеті охорони праці.

Кореспондент Колесник Сергій