Форум стійкості – 2026: день третій. Військові ризики: як захистити людей і зберегти підприємство

16 жовтня, третій завершальний день Форуму стійкості — 2026 «Безпека праці в Україні», був присвячений одному з найгостріших викликів сьогодення — захисту працівників і підприємств від воєнних загроз.

У форматі закритої зустрічі відбувся практичний воркшоп «Військові ризики: захист та реагування», який об’єднав фахівців із цивільного захисту, промислової безпеки, управління ризиками та страхування. Як підготувати підприємство до ракетних і дронових атак? Хто має ухвалювати рішення в критичній ситуації? Як захистити людей, мінімізувати втрати та безпечно відновити роботу після руйнувань? Саме на ці запитання шукали відповіді учасники.

ГОТОВНІСТЬ ДО ЗАГРОЗ — ЦЕ ДІЇ, А НЕ ПАПЕРИ

Першу частину воркшопу, присвячену виступам фахівців, модерували Валентина Забєліна та Сергій Росс.

Сергій Кудін (ДСНС України) розповів про організацію цивільного захисту в умовах воєнної загрози. Він наголосив: відповідальність за безпеку розподілена між державою, місцевими органами та суб’єктами господарювання, але саме роботодавець повинен забезпечити готовність персоналу до дій.

Спікер представив шість першочергових рішень, які не можна відкладати: визначення відповідальних, оцінювання ризиків, оповіщення, підготовка захисних споруд, навчання працівників і планування відновлення діяльності. «Готовність = дія, а не папір» — одна з ключових тез його презентації.

Ігор Васильєв (ГС «Пожежні-рятувальники України») зосередив увагу на запобіжних заходах промислової безпеки в умовах воєнного стану.

КОЛИ ТРАДИЦІЙНОЇ ОХОРОНИ НЕДОСТАТНЬО   

Сергій Кудінов (Асоціація професіоналів корпоративної безпеки України (АПКБУ), SK Security) проінформував на практичних прикладах показав, чому навіть добре організована система охорони підприємства не гарантує його захищеності від воєнних загроз.

Удар по енергетичній інфраструктурі, втрата зв’язку, зупинка виробництва, порушення логістики — небезпеки, що виникає насамперед за межами підприємства. «Війна змінила загрози. Принципи управління залишаються», — зазначено в презентації фахівця. Головне завдання — зберегти не лише споруди та обладнання, а й людей, інформацію, критичні процеси та спроможність підприємства працювати.

Павло Булавін (АПКБУ) представив рішення пасивного антидронового захисту споруд та інших об’єктів інфраструктури.

СТРАХУВАННЯ ВОЄННИХ РИЗИКІВ: ЩО МОЖНА ЗАХИСТИТИ?

Оксана Мотузенко, фахівчиня з управління ризиками, розкрила можливості страхування працівників і майна підприємства. Воєнні ризики — це не лише зруйновані будівлі. Це також простій, невиконані контракти, втрата клієнтів, порушення логістики та втрати людського капіталу. «Страховий поліс не є планом безпеки: він частина системи управління ризиками, а не її заміна», — наголосила фахівчиня.

Тимофій Нечипоренко (Міністерство оборони України) поділився підходами до організації системи цивільного захисту.

ХІМІЧНА БЕЗПЕКА: НОВІ ВИМОГИ ТА СТАРІ СУПЕРЕЧНОСТІ

Анатолій Севрук, консультант з питань охорони праці, представив доповідь «Парадокси хімічної безпеки». В Україні формується нова система управління хімічними ризиками відповідно до європейських підходів. Однак частина нормативної бази з охорони праці залишається застарілою та неузгодженою з новими вимогами. Експерт підкреслив: «Хімічна безпека створює інформацію про небезпеку. Охорона праці перетворює її на безпечну організацію роботи».

Тамара Білько (НУБіП України) звернула увагу на практичну реалізацію готовності працівників до надання домедичної допомоги. Адже наявність аптечки та проходження навчання ще не гарантують здатності правильно діяти в критичній ситуації.

ВІД ВИСТУПІВ ФАХІВЦІВ — ДО СПІЛЬНОГО ПОШУКУ РІШЕНЬ

Друга частина воркшопу була присвячена практичній роботі в п’яти тематичних групах. Учасники опрацьовували питання готовності до надзвичайних ситуацій, реагування на воєнні загрози, безпечного відновлення виробництва, страхування та фінансової стійкості, збереження людського капіталу й трудових відносин.

Особливо символічним стало підбиття підсумків воркшопу. Модераторка Валентина Забеліна запропонувала учасникам поділитися новими знаннями та враженнями, здобутими під час Форуму, передаючи одне одному клубок ниток. Так поступово утворилася символічна мережа зв’язків, що уособлювала єдність, взаємопідтримку та спільну відповідальність за безпеку.

ГОЛОВНИЙ ВИСНОВОК: СТІЙКІСТЬ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ГОТОВНОСТІ

Третій день Форуму ще раз засвідчив: в умовах війни безпека праці не може обмежуватися традиційними виробничими ризиками.

Підсумовуючи роботу, Дмитро Матвійчук наголосив: «Стійкість підприємства — це здатність передбачати загрози, захищати людей, діяти в кризових ситуаціях і відновлювати роботу». Саме такий комплексний підхід — від оцінювання ризиків до практичної готовності — став головною ідеєю завершального дня Форуму стійкості — 2026.

Дякуємо спікерам, модераторам, організаторам та всім учасникам за професійний обмін досвідом, практичні рішення та спільну роботу заради збереження життя, здоров’я працівників і стійкості українських підприємств!