Фрази, які допоможуть нам у тяжкі часи

Труднощі в житті наздоганяють нас раптово, без попередження і практично збивають з ніг. Іноді навіть підтримка рідних людей або мудрі книги не допомагають подолати негаразди. Щоб пережити тяжкі часи, потрібно передусім мобілізувати всі свої внутрішні ресурси. Практикувати спокій, прийняття і навіть вдячність за те, що відбувається. Повірте – НЕ СОРОМНО ВПАСТИ, СОРОМНО НЕ ПІДНЯТИСЯ!

Життя рано чи пізно виведе вас туди, куди ви прагнете. Але коли ви відчуваєте, що майже втрачаєте свідомість від навали труднощів, повторюйте про себе ці фрази.

Я маю право трохи поплакати, але скоро знову буду сміятися.

Емоційна розрядка дуже важлива для того, щоб пережити період скорботи, змиритися з невдачею, помилками, труднощами. Ніколи не стримуйтеся і не відчувайте провину за те, що ви пригнічені і вам не вистачає сил.

Але важливо пам’ятати, що цей стан, необхідність «глянути в очі нашим демонам», не повинен тривати занадто довго. Він не повинен бути постійним.

Потреба поплакати та порефлексувати має чітку мету: допомогти прийняти те, що сталося, щоб рухатися вперед, щоб змінити ситуацію і себе. Ви заслуговуєте на те, щоб знову почати всміхатися!

Людина, яка найкраще може допомогти мені пережити труднощі, – це я сам.

Вас можуть оточувати хороші друзі, чуйний партнер і любляча сім’я, які піклуються про вас. Однак ви маєте впоратися з труднощами самостійно.

Без волі, без енергії, без надій вам буде надто складно вийти з темної кімнати, в якій ви опинилися. Слухайте тих, хто навколо вас, приймайте їх допомогу, але потім ви самі повинні запустити внутрішній процес подолання труднощів.

Я не можу змінити обставини, але можу змінити моє ставлення до них.

Є речі, яких неможливо уникнути: втрати, хвороби, розставання, відносини, що погіршуються, попри всі наші зусилля…

Ніхто з нас не може контролювати на 100% усі труднощі та обставини, які підкидає нам життя. Однак лише ми відповідаємо за наші думки й ставлення до них.

«Не можу» повністю паралізує нас і приносить нам лише негативні емоції. Водночас «я зможу це» повністю змінює настрій і ми знаходимо нові сили.

Не забувайте про це!

Я почну жити, коли переступлю через свій страх.

Важливе місце під час долання труднощів має так звана зона комфорту. Це невидимий простір, який оточує нас і дає відчуття безпеки і контролю над ситуацією.

Однак з настанням тяжких часів відчуваємо, що цей простір руйнується і ми залишаємося цілком беззахисними. Тому ми повинні подолати цей страх і вийти за межі цього колись затишного кокона.

Якщо ви боїтеся навіть подумати, що з вами буде далі, то спочатку прийміть те, що сталося, а потім нагадайте собі, що життя триває і ви разом з ним. Отож, уперед!

Я повинен щодня піклуватися про свій спокій.

Ви дбаєте про дієту, вагу, здоров’я. Постійно думаєте та дбаєте про близьких і, можливо, ввечері падаєте в ліжко вкрай знесилені.

Тепер запитайте себе, коли востаннє ви думали про свої почуття, потреби і внутрішній світ?

Це запитання корисно ставити собі щодня. Якщо у нашому пріоритеті потреби інших, ми починаємо нехту­вати собою.

Якщо ми зосереджуємо наші зусилля на матеріальних речах, ми забуваємо про справді важливі цінності: наше щастя, нашу цілісність як особистості.

Коли настають тяжкі часи, ми повинні бути готові до них, і найкраща стратегія полягає у вмінні щодня насолоджуватися внутрішнім спокоєм, у зміцненні самооцінки та почуття власної гідності.

І наостанок. Ніхто з нас не може передбачити, коли настануть ці складні моменти і життя буде випробовувати нас на міцність. Тому запустити механізми життєстійкості допоможуть ці фрази. Оскільки, переживши шторм, ми обов’язково побачимо веселку.

Володимир Калошин, педагог

Малюнок переможця Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2025 Косара Крістіана, м. Новоселиця Чернівецької обл.