Моніторинг законодавства

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

18.09.2025 прийнято у другому читанні та в цілому законопроєкт № 11543 «Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту"»

Документ посилює безпеку в закладах загальної середньої освіти та створює чіткі правила для захисту учнів і педагогів. Нові норми зобов’язують засновників і керівників шкіл вживати комплекс заходів для недопущення або припинення загроз учасникам освітнього процесу. Серед таких заходів, зокрема, огородження територій навчальних закладів, встановлення технічних засобів охорони та тривожної сигналізації для термінового виклику поліції. Також передбачено визначення правил перебування сторонніх осіб на території шкіл, дотримання яких стане обов’язковим для всіх.

Крім того, керівники мають забезпечувати проведення профілактичної роботи з учнями, спрямованої на запобігання правопорушенням. Закон формує системний підхід до охорони шкільного простору, збереження матеріальної бази та створення рівних і безпечних умов для навчання дітей по всій країні.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постанова від 01.09.2025 № 1064 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1598»

Викладено в новій редакції Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, фізичних та біологічних факторів, викиди і вивільнення яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню. Перелік значно розширено за рахунок посилання на додаток 2 до Закону України від 20.09.2022 № 2614-IX «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів», який містить 91 найменування забруднювачів (у попередній редакції Переліку було 17 найменувань забруднювачів).

До Переліку додано:

а) фізичні фактори: вібрація; шум; ультразвук; інфразвук; теплове, світлове, іонізуюче, неіонізуюче та інші види випромінювання;

б) біологічні фактори: окремі види живих або вбитих дріжджових пліснявих грибів, бактерій, бацил, вірусів, інших одноклітинних організмів і продукти їх життєдіяльності (білки, амінокислоти, ферменти, антибіотики, токсини).

Постанова від 01.09.2025 № 1066 «Про затвердження Порядку приєднання до мереж централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення»

Документ визначає чіткі правила та вимоги для замовників і виконавців послуг, встановлює прозору методику розрахунків, а також унеможливлює самовільні підключення до мереж централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, що створює рівні та справедливі умови для всіх сторін.

Що передбачено правилами:

• визначення прав і обов’язків замовників та виконавців послуг;
• чітку процедуру отримання технічних умов, укладення договорів і підписання актів виконаних робіт;
• прозорий механізм розрахунку плати за підключення;
• обов’язкове обладнання об’єктів вузлами комерційного обліку води.

Постанова усуває прогалини у законодавстві, коли кожне підприємство галузі могло застосовувати власні підходи до підключення абонентів. Тепер діятиме єдина уніфікована процедура для всієї країни. Це рішення сприятиме підвищенню якості та безпеки послуг, зменшенню ризиків конфліктів між замовниками та виконавцями, а також стимулюватиме залучення інвестицій у галузь. Крім того, документ наближує українське законодавство до європейських стандартів у сфері комунальних послуг.

Постанова від 17.09.2025 № 1171 «Про затвердження Порядку функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій»

Затверджений Порядок визначає основні завдання системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, механізми її функціонування, перелік суб’єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю і прогнозування, а також порядок їхньої взаємодії. Система є складовою частиною єдиної державної системи цивільного захисту і спрямована на запобігання надзвичайним ситуаціям, оцінювання та управління ризиками, а також розроблення рекомендацій для ефективного реагування на них.

Основними завданнями системи моніторингу і прогнозування є:

• збір, обробка та аналіз інформації про небезпечні чинники і ризики виникнення надзвичайних ситуацій, розроблення ймовірних сценаріїв їх виникнення та розвитку;
• проведення спостережень і лабораторного контролю за забрудненням радіоактивними, хімічними речовинами, біологічними агентами, а також за станом навколишнього середовища, харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води;
• формування інформаційного фонду з уніфікованими засобами;
• підготовку пропозицій для органів управління цивільного захисту;
• координацію діяльності суб’єктів системи та забезпечення їхньої роботи.

Суб’єктами системи на державному рівні є Міненерго, МОЗ, Міноборони, МВС, ДСНС, Національна поліція, Держпродспоживслужба, Держводагентство, Держлісагентство, ДАЗВ, ДКА, Держатомрегулювання, Національна академія наук та підпорядковані їм організації. На регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях – міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання.

Протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану:

• регіональні та місцеві органи влади разом із суб’єктами господарювання мають визначити суб’єктів моніторингу і поінформувати ДСНС;
• міністерства та центральні органи виконавчої влади забезпечать інформаційну взаємодію і приведення нормативно-правових актів у відповідність до постанови.

Постанова від 25.09.2025 № 1189 «Про внесення змін до Порядку функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей»

Рішення прийнято на виконання Плану організації виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.07.2025 «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні», введеного в дію Указом Президента України № 538.

Постанова врегульовує низку положень, спрямованих на вдосконалення процесу управління ризиками у сфері державного контролю. Зокрема:

• при формуванні планів перевірок органи державного нагляду (контролю) використовуватимуть показники затверджених критеріїв ризику, що дозволить зробити планування більш обґрунтованим;
• закріплено норму про обов’язкове завантаження до ІАС ДНК нормативно-правових актів із затвердженими критеріями ризику та уніфікованих форм актів, що складаються за результатами перевірок.

Запроваджені зміни зроблять систему управління ризиками більш результативною, сприятимуть раціональному використанню часу посадових осіб контролюючих органів, а також підвищать прозорість і передбачуваність державного нагляду (контролю).

Постанова від 25.09.2025 № 1198 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 182»

Внесено зміни до постанови КМУ від 06.03.2015 № 182 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією».

Установлено, що періодичність проведення перевірок дотримання оператором установки умов інтегрованого довкіллєвого дозволу визначається на основі систематичної оцінки ризиків для довкілля, що наведена у Критеріях, з урахуванням таких особливостей:

• систематична оцінка ризиків для довкілля здійснюється щодо кожної установки окремо;
• віднесення установки до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2 до Критеріїв, за шкалою, наведеною в п. 4 зазначених Критеріїв;
• періодичність проведення перевірок дотримання оператором установки умов інтегрованого довкіллєвого дозволу визначається на основі віднесення установки до відповідного рівня ризику і становить: для установок з високим ступенем ризику – один раз на рік, для установок із середнім або з незначним ступенем ризику – один раз на три роки, що відповідає найнижчому рівню ризику.

Також доповнено Критерії положеннями щодо видів діяльності, провадження яких вимагає отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу, та стосовно видів порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду, порушень у сфері інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення та тих, що передбачені ст. 25 Закону від 20.09.2022 № 2614-IX «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів».

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

Наказ від 23.09.2025 № 1472 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо внесення даних до електронної системи охорони здоров’я щодо попередніх і періодичних профілактичних   медичних оглядів»

Надано рекомендації щодо кодування профілактичних медичних оглядів за допомогою:

• Національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я» (НК 025:2021) – для кодування діагнозів;
• Національного класифікатора НК 026:2021 «Класифікатор медичних інтервенцій» (НК 026:2021) – для кодування процедур;
• Довідника показників спостережень та їх значень, розроблених на основі LOINC та інших міжнародних систем класифікації, затвердженого наказом МОЗ України від 21.03.2025 № 511 (Довідник спостережень), – для кодування спостережень.

Зазначено, що формування електронного направлення на консультації, лабораторні або функціональні обстеження, інші обстеження передбачено Порядком ведення Реєстру медичних записів, запи­сів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, затвердженим наказом МОЗ України від 28.02.2020 № 587.

Визначено особливості проведення медичних оглядів з виїздом до підприємства, а також антикорупційні аспекти.

Методичні рекомендації не стосуються профілактичних оглядів, ініційованих пацієнтом та/або його лікуючим лікарем у межах Програми медичних гарантій.

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

Наказ від 25.08.2025 № 1298 «Про внесення зміни до Випуску 67 "Водний транспорт" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників»

Довідник у розділах «Морський транспорт» та «Річковий транспорт» доповнено кваліфікаційною характеристикою професії «Державний експерт з розслідування аварійних подій» (код професії 2149.2 за ДК 003:2010).

Кваліфікаційні характеристики державного експерта з розслідування аварійних подій передбачають, що він:

• проводить об’єктивне технічне розслідування аварійних подій, інших подій, що впливають чи можуть впливати на безпеку судноплавства;
• зчитує, відтворює та проводить аналіз записів засобів об’єктивного контролю;
• збирає інформацію про джерела небезпеки/загрози, відхилення, виявлені під час технічного розслідування аварійних подій;
• відслідковує аварійні події, аналізує дослідження та узагальнює дані за результатами їх технічного розслідування;
• збирає та аналізує дані щодо обставин і причин аварійних подій;
• готує звіти та рекомендації за результатами технічного розслідування, досліджень та аналізу у сфері безпеки судноплавства;
• досліджує відповідність суден встановленим стандартам і нормам безпеки.

Крім того, державний експерт з розслідування аварійних подій повинен володіти англійською мовою в межах, достатніх для спілкування з членами екіпажів суден в обсязі, не меншому, ніж передбачений «Стандартними фразами ІМО для спілкування на морі», затвердженими резолюцією ІМО від 29.11.2001 А.918(22), та розуміння змісту міжнародних договорів і суднових документів, що викладені англійською мовою.