Фандєєв Олександр

Нетипові підходи до нетипових професій

29.04.2026

В Україні впродовж останніх років через війну ерефії значно зросла частка жінок у традиційно «чоловічих» галузях: металургії, важкій промисловості, видобутку корисних копалин, транспорті, сільському господарстві, службі комунального господарства, технологічних підрозділах, війську. Це пояснюється системними змінами на ринку праці (мобілізація чоловіків, дефіцит кадрів), зростанням попиту на робочу силу та державними ініціативами. Йдеться, зокрема, про програми перекваліфікації, урядові та громадські програми з навчання жінок у «нетипових» професіях: трактористки, водійки, слюсарки, операторки БПЛА, ремонтниці.

Автоматизація, роботизація, упровадження інновацій штучного інтелекту та зміни у виробничих процесах роблять частину робочих завдань менш залежними від фізичної сили, що полегшує залучення жінок. Водночас постають специфічні виклики для безпеки праці. Наприклад, потреба в адаптації ЗІЗ (рукавиць, ременів безпеки, взуття, спецодягу) з урахуванням жіночої анатомії та режимів праці; необхідність на­вчання та психологічної підтримки, оскільки жінки в нетипових професіях стикаються з подвійним навантаженням – фізичними ризиками на роботі та соціальною стигмою/дискримінацією, що підвищує рівень стресу і ризик вигорання.

У зв’язку з такими змінами на ринку праці потрібно впроваджувати інтегровані програми підтримки працівниць, навчання, перекваліфікації, наставництва, менторства й стажування під керівництвом досвідчених працівників. Слід потурбуватися про забезпечення безпечних і здорових умов праці у зонах підвищеного ризику. Ці питання є актуальними для України у секторах, в яких значно збільшилась кількість працівниць.

Зважаючи на ці тенденції, експерти рекомендують роботодавцям і службам БЗР акцентувати увагу на тих технічних, організаційних і поведінкових заходах, що будуть найефективнішими для організації.

Для прикладу.

  • Переглянути методику оцінки ризиків, зокрема додати питання, які враховують різницю анатомії, фізичних можливостей і психосоціальних ризиків (організувати можливість індивідуального підбору моделей ЗІЗ і спецодягу та взуття для жінок, забезпечити санітарні приміщення, запровадити режими відпочинку тощо).
  • Упроваджувати спеціальні модулі з безпеки для нових працівниць з урахуванням фізичних і психосоціальних викликів, організувати систему наставництва.
  • Адаптувати інструменти, робочі місця та обладнання (пульти, підставки, ручки інструментів тощо) задля зниження ймовірності травм і підвищення продуктивності.
  • Забезпечити доступ до консультацій, програм психологічної підтримки, особливо для працівниць у зонах підвищеного стресу або в період адаптації.
  • Визначити KPI безпеки з розбивкою за статтями (наприклад, інциденти, помилки, скарги), щоб відстежувати ефективність заходів.
  • Регулярно проводити опитування, щоб коригувати заходи з урахуванням реального досвіду.

Сучасний підхід до виготовлення ЗІЗ з урахуванням потреб жінок включає.

  • Індивідуальний крій та дизайн: створення захисного спорядження, яке враховує форми жіночого тіла, зберігаючи відповідність стандартам безпеки.
  • Коригування, характерні для конкретної галузі: врахування відгуків працівниць для вдосконалення дизайну, забезпечення того, щоб робочий одяг сприяв, а не заважав їхній продуктивності.
  • Широкий асортимент продукції: розширення лінійки ЗІЗ від одягу високої видимості до захисного взуття правильного розміру, щоб запропонувати варіанти, що поєднують функціональність, комфорт та довговічність.

Коли жінки мають доступ до робочого одягу, розробленого з урахуванням їхніх конкретних потреб, це є визнанням цінності їхнього внеску.

Журналіст Фандєєв Олександр