Німецька модель соціального страхування від нещасних випадків

Порівняння української та німецької моделей соціального страхування від нещасних випадків на виробництві свідчить про значну перевагу німецької системи. Попри те що Україна на зорі Незалежності запозичила в Німеччини ризикоорієнтовані підходи до соціального страхування, наслідком безкінечних реформ стало повернення системи до командно-адмінстративного регулювання.

Системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є фундаментом економічної безпеки найманих працівників у будь-якій індустріальній державі світу. Вони не лише забезпечують компенсацію втраченого доходу та покриття медичних витрат, але й формують інституційне середовище для профілактики травматизму і професійних захворювань.

Порівняльний аналіз української та німецької моделей соціального страхування становить особливий науковий та практичний інтерес, оскільки ці системи, хоча й мають спільне коріння в класичній бісмарківській моделі соціального страхування, еволюціонували в діаметрально протилежних напрямках. Німеччина зберегла та вдосконалила децентралізовану корпоративну модель з високим рівнем автономії галузевих страхових спілок, тоді як Україна, особливо після реформи 2023 року, здійснила перехід до жорстко централізованої державної моделі, інтегрованої в загальну пенсійну систему.

Мета статті – висвітлити структурні відмінності німецької та української систем соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, механізми їх фінансування, підходи до мотивації роботодавців та реабілітації потерпілих.

Особливу увагу в статті зосереджено на аналізі наслідків передачі функцій Фонду соціального страхування України (далі – ФССУ) до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) та порівнянні впровадженого підходу з німецькою системою «все з одних рук» (Alles au seiner Hand), що реалізується через професійні спілки (Berufsgenossenschaften, BG).

Дієвість і якість системи страхування від нещасних випадків значною мірою залежить від її управлінської структури, зокрема від того, наскільки вона наближена до специфіки конкретних галузей економіки та наскільки оперативно може реагувати на зміни в профілях професійних ризиків.

Українська модель: централізація та уніфікація

Починаючи з 1 січня 2023 року в Україні відбулася кардинальна трансформація системи загальнообов’язкового державного соціального страхування. Відповідно до Закону від 21.09.2022 № 2620-IX «Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”» ФССУ припинив своє існування як самостійна структура, а його функції було передано ПФУ. Пенсійний фонд став єдиним уповноваженим органом у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Це рішення було продиктоване необхідністю оптимізації адміністративних витрат, посилення державного контролю за фінансовими потоками та інтеграції баз даних в умовах воєнного стану.

ПФУ тепер відповідає за:

1. Призначення та здійснення страхових виплат унаслідок нещасного випадку на виробництві.
2. Ведення Реєстру застрахованих осіб.
3. Контроль за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності (через електронний реєстр).
4. Адміністрування пенсійних активів і страхових внесків у співпраці з податковими органами.

Управління ПФУ здійснюється правлінням, сформованим на паритетних засадах із представників держави, роботодавців та застрахованих осіб (профспілок) – по п’ять представників від кожної сторони. Проте, незважаючи на тристоронню структуру правління, фактичний операційний контроль і стратегічне планування жорстко централізовані та підпорядковані Кабінету Міністрів України. З огляду на це ПФУ можна вважати класичним органом виконавчої влади, а не на самоврядною страховою організацією.

Унаслідок реформи 2023 року було створено систему, у якій функції, раніше зосереджені у ФССУ, тепер розподілено між різними відомствами:

Фінансове забезпечення здійснює ПФУ (виплачує грошові компенсації: лікарняні, регресні виплати, одноразові допомоги).

Медичне забезпечення, тобто оплату лікування та медичної реабілітації, здійснює Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ) у межах Програми медичних гарантій. ПФУ не має власних медичних закладів і не виступає замовником медичних послуг безпосередньо в лікарень, і це є фундаментальною відмінністю нової системи порівняно з попередньою українською моделлю та німецькою системою.

Контроль / розслідування проводить Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці), яка зберігає функції інспекційного нагляду та розслідування нещасних випадків. ПФУ передає Держпраці інформацію про страхувальників, яких підозрюють у порушеннях, але сам функції контролю не виконує.

Vitaliy Tsopa
The German Model of Social Accident Insurance
A comparison of the Ukrainian and German models of social insurance against workplace accidents reveals a significant advantage of the German system. Although Ukraine adopted Germany’s risk-based approaches to social insurance at the dawn of its independence, endless reforms have resulted in the system reverting to command-and-control regulation.

Social insurance systems for workplace accidents and occupational diseases form the foundation of economic security for employees in any industrialized nation. They not only provide compensation for lost income and cover medical expenses but also create an institutional framework for the prevention of workplace injuries and occupational diseases.

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ або додатку до журналу "Охорона праці"  № 7/2026.