Приховані пастки реформи держнагляду

28 жовтня новостворена громадськими організаціями Платформа суспільного діалогу та реформ у сфері безпеки праці заявила про себе та провела круглий стіл, присвячений законопроєкту № 14030 «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Документ, ухвалений Верховною Радою в першому читанні, подається як крок до модернізації системи контролю, перехід від каральної моделі до партнерства і стосується не лише сфери безпеки праці.

Ідея – шляхетна. Але дискусія показала: шлях до цього «партнерства» усіяний ризиками. Ми переконалися й у тому, що в суспільстві дозріло професійне середовище, яке спроможне експертно аналізувати та прагне ефективно впливати на державну політику. Користуючись нагодою, зазначу, що заявлена Платформа має на меті саме співпрацю із зацікавленими ЦОВВ, практичну допомогу в соціальному діалозі, щоб творити закони та нормативи, які будуть сприйняті роботодавцями та працівниками як розумні правила, від яких виграють усі. Де інструменти контролю не трактуватимуться з позиції сильного та будуть справедливими для всіх учасників трудових відносин.

Найбільше непокоїть поєднання в згаданому законопроєкті понять «державний нагляд» і «добровільний аудит». Саме ця комбінація, на думку учасників круглого столу, створює ґрунт для конфлікту інтересів і нової форми адміністративної залежності. «Консультації» від органу, який має право карати, суперечать міжнародним стандартам незалежності аудиту. Державний службовець не може бути незалежним аудитором. Отже, аудит ризикує перетворитися на платну послугу того самого контролювального органу – привабливо, що без санкцій, але… з контрольованими грошовими потоками.

Чи є тут новації та зміни? Це ж уже було, як казав відомий діяч.

Представники Держпраці та Державної регуляторної служби запевняли: закон рамковий, а аудит – добровільний. Але саме ця «добровільність» у наших реаліях часто стає «обов’язковою рекомендацією». Поки не створено незалежної системи аудиту за європейським зразком – на довіру годі сподіватися. Ми прагнемо у Європу, але чомусь продовжуємо «винаходити велосипед», насторожуючи партнерів та обманюючи самих себе.

Абсурдною назвали ситуацію, коли кваліфікаційні комісії аудиторів та наглядові Ради створюються при самому органі нагляду (контролю). Тобто той, хто перевіряє, сам визначає, кого уповноважити перевіряти, і сам розглядає скарги на свої дії.

Так народжується монополія, що підриває довіру до будь-якої ідеї превентивності.

Бізнес наголошує на небезпеці розмитих формулювань: «обґрунтоване звернення» чи «може завдати шкоди» – це запрошення до свавілля. Перелік підстав для позапланових перевірок має бути вичерпним, а зупинення діяльності – лише за наявності прямої загрози життю.

Профспілки ж, навпаки, побоюються надмірного затягування реагування. Чекати судового рішення, щоб зупинити небезпечне обладнання, означає чекати трагедії. Це ще раз показує, як непросто знайти баланс між свободою бізнесу та правом працівника на безпечну працю.

Результатом круглого столу стало узагальнення пропозицій, серед яких:

• передати функцію сертифікації аудиторів незалежним професійним організаціям;
• узгодити проєкт закону з конвенціями МОП № 81 та № 129;
• запровадити персональну відповідальність посадовців за незаконні дії, які спричинили збитки бізнесу;
• обмежити публічність планів перевірок у воєнний час.

За підсумками круглого столу підготовлено рекомендації, які направлено законотворцям для опрацювання та врахування до другого читання законопроєкту у ВРУ.

Без сумніву, Україна потребує реформи державного нагляду. Але справжня реформа – це не нова назва старої практики. Це зміна філософії. Контроль має бути розумним та викликати довіру суспільства, а отже, підтримку й готовність до сумлінного виконання.

Доки ж органи, що мають право карати, претендують бути «аудиторами» і «радниками», ми ризикуємо отримати не партнерство, а нову форму маніпулювання, тобто завуальований той же репресивний формат, від якого на словах ніби відмовляємося. Борітеся – поборете!

DEAR READERS!

On 28 October, the newly created Platform for Public Dialogue and Reforms in Occupational Safety, established by civil society organisations, announced its launch and held a round table discussion on draft law No. 14030 ‘On the Basic Principles of State Supervision (Control)’. The document, adopted by the Verkhovna Rada in the first reading, is presented as a step towards modernising the control system, transitioning from a punitive model to a partnership, and concerns not only the field of occupational safety.

The idea is noble. But the discussion showed that the path to this ‘partnership’ is fraught with risks. We also saw that a professional environment has matured in society that is capable of expert analysis and seeks to effectively influence state policy. I would like to take this opportunity to note that the declared Platform aims precisely at cooperation with interested central executive bodies and practical assistance in social dialogue in order to create laws and regulations that will be perceived by employers and employees as reasonable rules that benefit everyone. Where control instruments are not interpreted from a position of power and are fair to all participants in labour relations.

The most worrying aspect of the aforementioned draft law is the combination of the concepts of ‘state supervision’ and ‘voluntary audit’. It is this combination, in the opinion of the round table participants, that creates the ground for a conflict of interest and a new form of administrative dependence. ‘Consultations’ from a body that has the right to punish are contrary to international standards of audit independence. A civil servant cannot be an independent auditor. Therefore, the audit risks becoming a paid service of the same supervisory body — attractively, without sanctions, but... with controlled cash flows. Are there any innovations and changes here? This has already happened, as a well-known figure said.

Representatives of the State Labour Service and the State Regulatory Service assured us that the law is a framework law and the audit is voluntary. But it is precisely this ‘voluntariness’ that often becomes a ‘mandatory recommendation’ in our reality. Until an independent audit system based on the European model is created, there is no hope for trust. We aspire to join Europe, but for some reason we continue to ‘reinvent the wheel,’ alarming our partners and deceiving ourselves.

The situation where qualification commissions of auditors and supervisory boards are created within the supervisory (control) body itself has been called absurd. In other words, the one who checks determines who to authorise to check and considers complaints about their own actions.

This is how a monopoly is born, undermining trust in any idea of prevention.

Businesses emphasize the danger of vague wording: ‘reasonable request’ or ‘may cause harm’ is an invitation to arbitrariness. The list of grounds for unscheduled inspections must be exhaustive, and activities may only be suspended if there is a direct threat to life.

Trade unions, on the other hand, fear excessive delays in response. Waiting for a court decision to shut down dangerous equipment means waiting for a tragedy. This shows once again how difficult it is to find a balance between business freedom and the right of workers to safe working conditions.

The round table resulted in a summary of proposals, including:

• transferring the function of auditor certification to independent professional organizations;
• harmonising the draft law with ILO Conventions No. 81 and No. 129;
• introducing personal liability for officials for illegal actions that cause damage to business;
• limiting the publicity of inspection plans during wartime.

Based on the results of the round table, recommendations were prepared and sent to lawmakers for consideration and inclusion in the second reading of the bill in the Verkhovna Rada.

Without a doubt, Ukraine needs reform of state supervision. But real reform is not just a new name for old practices. It is a change in philosophy. Control must be reasonable and inspire public confidence, and thus support and willingness to comply.

As long as the authorities with the power to punish claim to be ‘auditors’ and ‘advisers,’ we risk ending up with a new form of manipulation rather than partnership, i.e., a veiled version of the same repressive format that we claim to reject. Fight on, and you will prevail!

Editor-in-chief Dmytro Matviychuk