Про зміни до порядку розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві

На сайті Державної служби України з питань праці (далі – Держпраці) опубліковано проєкт змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі – Постанова № 337).

Внесення змін запропоновано з огляду на необхідність правового врегулювання та вдосконалення процедури розслідування й ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві на період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні. Розглянемо ці зміни.

1. Урегульовано порядок організації роботи комісії з розслідування (далі – комісія). ­Зокрема, зазначено, що засідання комісії вважається чинним, якщо на ньому присутні більшість її членів. Участь голови комісії у засіданні комісії є обов’язковою. Прийняття рішень, складання та підписання документів за результатами засідання комісії здійснюється присутніми на її засіданні членами комісії. Запроваджується можливість дистанційного проведення засідання комісії з використанням засобів конференц-зв’язку та підписання документів шляхом накладання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису такої особи. Інформація про хід проведення розслідування та його результати може подаватися в електронній формі (про це необхідно зазначати в протоколі засідання комісії).

2. Визначено адміністративну відповідальність для керівників закладів судово-медичної експертизи, експертно-технічних центрів, органів досудового розслідування, інших органів за несвоєчасне надання необхідних для завершення розслідування матеріалів (висновків) у вигляді штрафу, який становить від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 6 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

3. Строк додаткового (на вимогу вищого керівництва) спеціального розслідування нещасного випадку (у разі невстановлення або неправильного встановлення причин настання нещасного випадку; невизнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом за наявних обставин, за яких нещасний випадок визнається пов’язаним з виробництвом; невстановлення або неправильного встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; нерозроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам) збільшено до 10 робочих днів (у попередній редакції – 5 днів). Водночас спеціальна комісія може вмотивовано відхилити необхідність проведення такого розслідування.

4. У період дії воєнного (надзвичайного) стану передбачено можливість продовження терміну складання роботодавцем форми Н-2 «Відомості про наслідки нещасного випадку…» до нормалізації ситуації та створення належних умов для проведення розслідування (у попередній редакції роботодавцеві необхідно скласти форму Н-2 протягом 10 робочих днів після закінчення періоду тимчасової непрацездатності).

5. Порядок доповнено новим розділом «Процедура розслідування нещасних випадків в період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях», який поширюється на нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, здійснення масових терористичних актів, що супроводжується загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо (п. 14114–14128). Усі ці випадки підлягають тільки спеціальному розслідуванню (незалежно від ступеня тяжкості травм) за місцем їх настання.

6. Процедура розслідування, викладена в новому розділі, не поширюється на розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних (бойових) дій за інших обставин, ніж зазначені вище (п. 5). Розслідування подібних нещасних випадків, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці. У разі неможливості роботодавцем утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку обов’язок щодо проведення такого розслідування покладається на відповідний територіальний орган Держпраці за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, працівником якого є потерпілий.

7. Зменшено кількісний склад комісії та коло її обов’язків.

До складу комісії входять:

• посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії);
• представник робочого органу Фонду;
• представник військово-цивільної адміністрації (місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування).

У разі потреби до участі в розслідуванні може бути залучений роботодавець або його представник.

8. Спрощено процес оформлення документів під час розслідування. Передбачається форма запиту (додаток 29), який надсилається до військово-цивільної адміністрації (місцевої державної адміністрації), органу ДСНС, Національної поліції, а також форма відповіді на цей запит (додаток 30 «Відомості про нещасний випадок на виробництві») стосовно наявності ознак збройної агресії, ведення бойових (воєнних) дій та/або їх наслідків, які призвели до травмування (поранення) та/або загибелі громадян України, іноземців та осіб без громадянства під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків. У разі потреби отримання висновків щодо причин та обставин настання нещасного випадку комісія може залучити військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій.

Дія Постанови № 337 поширюється на іноземців та осіб без громадянства, що завдасть багато проблем під час розслідування. Питання залучення військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій для підготовки висновків щодо причин та обставин настання нещасного випадку (п. 14121) має вирішувати не голова спеціальної комісії, який не є фахівцем у військовій справі, а уповноважений представник компетентного підрозділу військово-цивільної адміністрації (місцевої державної адміністрації), органу ДСНС, Національної поліції.

9. Введено другу (спрощену) форму Н-1. Тобто матимемо дві форми акта розслідування з однією назвою «Форма Н-1». У спрощеній формі акта Н-1 (додаток 111), якщо порівняти його з актом за формою Н-1 (додаток 11), вилучено графи:

• «Стаж роботи (загальний; на підприємстві; за професією (посадою)»;
• «Дата проходження (навчання за професією чи роботою; перевірки знань з охорони праці)»;
• «Дата проведення інструктажів з охорони праці (вступного, первинного, повторного, цільового)»;
• «Дата проходження медичного огляду (попереднього, періодичного)»;
• «Дата проходження професійного добору»;
• «Перебування потерпілого в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння згідно з медичним висновком» (проведення відповідних досліджень не передбачено);
• «Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії»;
• «Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці»;
• «Заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам».

На жаль, не конкретизовано, як оформлювати поля акта «вид події»; «причини» та «шкідливий або небезпечний фактор». Вказівки щодо оформлення поля акта «вид події» та «причини» викладено в попередніх роз’ясненнях Держпраці, а саме:

• для визначення виду події, що призвела до нещасного випадку, під час виконання трудових (посадових) обов’язків у результаті ведення бойових дій, комісії з розслідування слід застосовувати код події 23, зазначений у Класифікаторі видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, наведеного в додатку 9 до Порядку (далі – Класифікатор).
• для визначення причин такого нещасного випадку комісії з розслідування нещасного випадку слід застосовувати код причини 42, зазначений у Класифікаторі.

Крім того, оскільки маємо дві форми Н-1 акта розслідування (додаток 11 та додаток 111), потрібно якось розрізняти ці форми, наприклад назвавши їх «форма Н-1/П» і «форма Н-1/ПФ».

10.   Зменшено кількість документів, що належать до матеріалів розслідування, з 26 до 11. Зазначено, що в разі неможливості роботодавцем сформувати матеріали розслі­дування та їх надіслати, такий обов’язок покладається на територіальний орган Держпраці,що утворив комісію.

11.   Після підписання актів за формою Н-1 роботодавець має протягом 5 робочих днів передати матеріали розслідування та примірники таких актів для розгляду та затвердження керівнику територіального органу Держпраці, що утворив комісію. Не змінилася процедура щодо надання окремої думки в разі незгоди члена комісії зі змістом розділів 5, 7 акта за фор­мою Н-1 (додаток 111).

12.   Випадки зникнення працівника підприємства під час виконання трудових обов’язків у районі воєнних (бойових) дій розслідуються без змін (згідно з положеннями пункту 40 Порядку № 337).

13.   У разі неможливості утворити комісію та провести розслідування (спеціальне розслідування) через загрозу життю та здоров’ю членам комісії роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці максимально збирають, фіксують і систематизують інформацію, що надходить або стає відомою про нещасний випадок на виробництві, з метою подальшого його розслідування згідно з вимогами Порядку після нормалізації ситуації.

14. У разі виникнення загрози життю та здоров’ю членам комісії під час проведення розслідування нещасного випадку, що вже розпочалося, таке розслідування може бути зупинене керівником органу, який утворив комісію, з підстав ведення бойових дій, та продовжене до створення безпечних і належних умов для його завершення.

15. Рішення спеціальної комісії щодо результатів розслідування може бути оскаржене до Держпраці або в судовому порядку роботодавцем, потерпілим (членами сім’ї потерпілого чи уповноваженою ними особою), установами та організаціями, представники яких входили до її складу.

На думку автора, підхід до розслідування випадків травмування внаслідок дії воєнного чинника (наприклад, бомбардування території підприємства ворожою авіацією) та внаслідок дії, скажімо, природного чинника (падіння метеорита) має бути однаковий. Адже, якщо керуватися логікою розробників Постанови № 337, то в разі виникнення нової епідемії (наприклад, епідемії мавпячої віспи) потрібно буде розробити відповідну додаткову процедуру розслідування випадків, спричинених цією хворобою.