Колесник Сергій

Тепло має бути безпечним

04.11.2026

Власникам будівель, особливо старого житлового фонду, недоцільно поспішати з придбанням індивідуальних теплових пунктів. Перед вибором обладнання потрібно провести технічну оцінку будинку, а також визначитися з подальшим обслуговуванням обладнання.

Верховна Рада України ухвалила Закон № 4937-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання», який набрав чинності 26 липня. Одним із його важливих нововведень стало законодавче врегулювання встановлення та заміни індивідуальних теплових пунктів (далі – ІТП) у будівлях, приєднаних до систем централізованого теплопостачання.

Встановлення ІТП у багатоповерхових житлових будинках – сучасний підхід до теплоспоживання. Попри значну вартість (приблизно 0,8–1,5 млн грн за будинок «під ключ»), власники будівель та органи місцевого самоврядування шукають усі можливі джерела фінансування. Нині, наприклад, у Києві, з близько 12 тис. багатоквартирних житлових будинків, підключених до централізованого теплопостачання, ІТП встановлено у 1,5 тис. будівель (приблизно 14%). Для мешканців будинків ІТП – це можливість автоматично регулювати подачу тепла залежно від погоди та заощаджувати кошти, а для власника будівлі – модернізація, що потребує дотримання вимог безпечної експлуатації.

Закон № 4937-IX доповнив ЗУ «Про теплопостачання» новою ст. 262, яка врегульовує питання встановлення та заміни ІТП. Ця стаття не зобов’язує встановити ІТП до початку опалювального сезону 2026/2027 року, а передбачає окремий порядок встановлення та обслуговування ІТП, що має затвердити Кабінет Міністрів України. Водночас технічну можливість та економічну доцільність встановлення ІТП визначатимуть окремо для кожної будівлі. Тому власнику будівлі вже зараз доцільно не поспішати з придбанням конкретного обладнання, а провести технічну оцінку будинку: визначити стан системи опалення, місце можливого розміщення ІТП, параметри теплоносія, необхідну теплову потужність, стан електропостачання та можливість забезпечення безпечного обслуговування обладнання. Це особливо важливо для старих будинків, де внутрішньобудинкова система опалення десятиліттями працювала без автоматичного регулювання.

Індивідуальний тепловий пункт – це тепловий пункт, із якого здійснюється теплопостачання та керування системою теплоспоживання не більше ніж однієї будівлі (споруди) або її частини (Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені наказом Мінпаливенерго України від 14.02.2007 № 71). До складу ІТП залежно від схеми можуть входити: теплообмінники, циркуляційні насоси, регулювальні та запірні клапани, фільтри та грязьовики, прилади вимірювання температури

й тиску, засоби автоматичного регулювання, контролери, електричне обладнання, вузол комерційного обліку теп­лової енергії, трубопроводи, арматура та інші елементи. Основне завдання ІТП – подавати до будинку таку кількість тепла, яка необхідна залежно від температури зовнішнього повітря та фактичних потреб будівлі. Саме автоматичне регулювання є однією з головних переваг ІТП.

Нормативні документи

Правила № 71 встановлюють організаційні та технічні вимоги до безпечної, надійної й економічної експлуатації теплових установок і мереж. Правила № 892 передбачають призначення відповідальної особи за безпечну експлуатацію та справний стан устатковання теплових установок і мереж із числа відповідних інженерно-технічних працівників, які мають пройти спеціальне навчання та перевірку знань. Для багатоквартирного будинку потрібно чітко розмежувати відповідальність між співвласниками, ОСББ або управителем, теплопостачальною організацією та організацією, яка безпосередньо здійснює технічне обслуговування. Тому в договорі на обслуговування ІТП необхідно чітко визначити, хто здійснює технічне обслуговування, проводить періодичні огляди обладнання, відповідає за автоматику, виконує ремонт, має право втручатися в роботу обладнання, кого викликають у разі аварії, хто відповідає за електричну частину та забезпечує ведення експлуатаційної документації.

НЕБЕЗПЕЧНІ ЧИННИКИ ІТП

Висока температура. Найочевидніша небезпека – гарячий теплоносій. Дотик до нагрітої поверхні може спричинити термічний опік. Тому всі доступні для персоналу гарячі поверхні повинні мати належну тепло­ізоляцію. Особливо небезпечною є розгерметизація. Струмінь гарячої води під тиском може спричинити не лише опік, а й механічну травму.

Надлишковий тиск. Розрив трубопроводу, теплообмінника або арматури може статися через корозію, гідравлічний удар, перевищення допустимих параметрів або несправність захисної автоматики. Саме тому не можна експлуатувати обладнання з несправними засобами захисту, контрольно-вимірювальними приладами чи запобіжними пристроями. Вимоги безпеки забороняють експлуатацію теплообмінних апаратів у разі дефектів, які можуть порушити їхню надійну та безпечну роботу, або несправності елементів захисту.

Електрична небезпека. У ІТП є електродвигуни насосів, контролери, датчики, електроприводи клапанів, шафи керування та інше електрообладнання. Тому є небезпека ураження електрострумом. А поєднання води, металевих конструкцій та електрообладнання суттєво підвищує цей ризик.

Пожежна небезпека. Електричне обладнання, кабелі, ізоляційні матеріали та інші компоненти можуть стати джерелом пожежі. Причинами можуть бути коротке замикання, перевантаження, пошкодження кабелю, перегрів електродвигуна або несправність апаратури.

Часто найбільшу загрозу становить не саме обладнання, а неправильні дії людини.

Тому працівники, які експлуатують та обслуговують ІТП, повинні пам’ятати, що заборонено:

  • експлуатувати обладнання з явними протіканнями;
  • обходити або відключати блокування та захист;
  • залишати відкритими електричні шафи;
  • використовувати несправні манометри й термометри;
  • виконувати ремонт під тиском;
  • проводити роботи на гарячому обладнанні без необхідних заходів безпеки;
  • захаращувати проходи;
  • зберігати в теплопункті сторонні матеріали;
  • допускати до обладнання сторонніх осіб;
  • доручати технічні роботи працівникам, які не мають необхідної підготовки.

Ескендер Ізетов,  начальник  Управління Держенергонагляду  у Миколаївській  області. Підготував Сергій Колесник, власкор

Esender Izetov 
Heat Must Be Safe
The Verkhovna Rada of Ukraine adopted Law No. 4937-IX “On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding Support for the Development of Efficient and Sustainable Centralized Heat Supply,” which took effect on July 26. One of its key innovations is the legislative regulation of the installation and replacement of individual heat distribution ((units in buildings connected to centralized heat supply systems.

The installation of individual heat distribution units in multi-story residential buildings represents a modern approach to heat consumption. Despite the significant cost (approximately 0.8–1.5 million UAH per building on a “turnkey” basis), building owners and local governments are seeking all possible sources of funding. Currently, for example, in Kyiv, out of about 12,000 multi-unit residential buildings connected to the centralized heating system, individual heating units have been installed in 1,500 buildings (approximately 14%). For residents, individual heating units offer the ability to automatically adjust heat supply based on weather conditions and save money, while for building owners, this modernization requires compliance with safety standards.

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ або журналі "Охорона праці"  № 10/2026. 

Кореспондент Колесник Сергій