Забезпечуємо безпеку робіт на висоті

Рекомендації щодо організації робіт на висоті з урахуванням національних особливостей. Приклади управління підрядниками під час виконання таких робіт. За матеріалами технічного вебінару «Компетенції з безпеки праці. Базовий курс», про який ішлось у попередній статті*.

ІЄРАРХІЯ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ

Роботи на висоті є одними з найбільш травмонебезпечних. Вимоги безпеки під час виконання цих робіт визначені низкою нормативно-правових актів.

Як показує досвід, основні причини падіння з висоти – пошкоджене обладнання; використання обладнання, яке не відповідає технічним умовам; робота без відповідного спорядження; недотримання правил та процедур; неналежне навчання.

НПАОП 45.2-7.02-12 «ССБП. Охорона праці і промислова безпека у будівництві» (ДБН А.3.2.-2-2009), НПАОП 45.2-7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках» та інші нормативні акти передбачають, що небезпечні ситуації потрібно визначати ще на етапі проєктування. Належить оцінювати ризики та планувати запобіжні заходи. Водночас слід дотримуватись ієрархії запобіжних заходів, які можна поділити за першочерговістю на вісім рівнів.

• Перший рівень – уникати роботи на висоті. Тобто, якщо можна, виконувати роботи із землі, використовуючи телескопічне обладнання або інші способи. Наприклад, застосовувати швабру-валик для фарбування поверхонь на висоті, виконувати укрупнене складання металоконструкцій максимально на рівні землі тощо. Звичайно, застосування цього рівня не повинно суттєво погіршувати інші показники роботи (вартість, термін виконання тощо).
• Другий рівень – запобігати падінням, використовуючи наявне робоче місце. Тобто обладнати безпечне робоче місце, де не потрібні спеціальні ЗІЗ від падіння (наприклад, установити надійні огорожі на балконах, парапетах, стаціонарні балюстради для роботи на даху і т. д.).
• Третій рівень – запобігати падінню за допомогою колективних засобів захисту. Наприклад, установлення тимчасової огорожі, що є засобом запобігання падінню одночасно для всіх працівників, які перебувають у цій зоні. Це дає змогу зосередитися на роботі, а не на засобах захисту (встановлення інвентарної огорожі, засобів підмощування, риштовань тощо). Але важливо дотримуватися відповідних вимог, зокрема проєкту на їх встановлення, вимог щодо приймання в експлуатацію, безпеки під час застосування тощо.
• Четвертий рівень – використовувати засоби захисту. Це застосування систем, що не дозволяють підійти на небезпечну відстань і запобігають можливому падінню. Такі системи зазвичай складаються з точки кріплення та відрегульованого на відповідну довжину троса, який не дозволяє підійти до небезпечної зони.
• П’ятий рівень – мінімізувати наслідки в разі падіння з висоти. Якщо не вдається запобігти падінню, слід передбачити заходи для зменшення його наслідків. Наприклад, застосування колективного спорядження, як-от мішків або сіток, розміщених під робочою зоною, – у такий спосіб зменшується відстань, на яку працівник може впасти.
• Шостий рівень – також має на меті мінімізацію наслідків у разі падіння з висоти. Якщо не вдається за допомогою колективних засобів захисту зменшити відстань, на яку працівник може впасти, слід вжити заходів для пом’якшення падіння. Наприклад, використавши ті ж сітки чи уловлювачі.
•  Сьомий рівень – використання ЗІЗ. Якщо працівник падає, страхувальне обладнання зупиняє падіння до того, як він торкнеться поверхні. Так працює, зокрема, система захисту від падіння, у складі якої є лямковий пояс та амортизатор. Важливо правильно встановити довжину відкривання амортизатора відповідно до інструкції з експлуатації. Також важливо надавати працівникам лямкові пояси тільки відповідного розміру.
• Восьмий рівень – мінімізація ризику падіння за допомогою проведення навчання та інструктажів. Кожен, хто працює на висоті, повинен мати достатню підготовку, належну кваліфікацію та пройти відповідні інструктажі, щоб виконувати завдання. Навчання має передбачати вивчення: безпечних методів роботи, правил використання обладнання, методів евакуації в разі падіння. Навчання може проводитись у формі тренінгів, семінарів, вебінарів та інструктажів.
• важливо також навчити персонал діяти правильно в разі надзвичайної ситуації. Тому доречним є дев’ятий рівень – План дій у надзвичайних ситуаціях. Наявність чіткого плану дій у надзвичайних ситуаціях має велике значення. З таким планом мають бути ознайомлені всі, хто залучений до виконання роботи.
• Варто зазначити, що подібна ієрархія повинна застосовуватись і під час вибору засобу доступу на висоту. Спочатку потрібно розглянути можливість застосування стаціонарної площадки, якщо неможливо – інвентарних засобів підмощування (риштовань), далі – переставних засобів підмощування, драбини з платформою. Якщо жоден з попередніх засобів не можна застосувати, залишається використання драбин. І драбини повинні відповідати встановленим вимогам безпеки та стандартам.

ВИБИРАЄМО ПІДРЯДНИКА

Як показує досвід, багато запитань виникає під час виконання робіт на висоті та інших робіт підрядними організаціями. Зокрема, виникає конфлікт інтересів замовника та підрядника. Замовник завжди бажає, щоб роботи було виконано якісно, дешево, швидко та без травм. А от для підрядника важливіші простота роботи та низька собівартість. Але в них є спільна ціль – виконувати роботи без травм. Важливо усвідомлювати, що подібний конфлікт неминучий, тому потрібно бути готовим до його розв’язання. Для цього роботодавець повинен залучати спеціалістів з безпеки праці на всіх етапах підготовки та організації робіт, зокрема до закупівель ЗІЗ, інших засобів захисту, обладнання тощо.

Iryna Petchenko

Ensuring the safety of work at height

Recommendations on the organization of work at height, taking into account national peculiarities. Examples of contractor management during such works.

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ та Журналі "Охорона праці" № 11/2023.