Забруднення повітря: від моніторингу до інтелектуального контролю

Про революційне впровадження технологій штучного інтелекту в систему забезпечення безпеки праці на гірничодобувних підприємствах. Автори – колектив Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету (НДГРІ КНУ) під керівництвом професора Вадима Щокіна. 

Промислові регіони України, зокрема Криворізький залізорудний басейн, стикаються з комплексом критичних проблем у сфері ОП та екологічної безпеки.

Статистика Держпраці показує, що немає позитивної динаміки щодо профзахворюваності. Так, у 2016 р. зареєстровано 1603 випадки профзахворювань, у 2017 р. – 1951 (на 21,7% більше, ніж у 2016 р.), у 2018 р. – 1879 (мінус 3,7%), у 2019 р. – 2410 (в 1,5 раза більше, ніж у 2016 р.), у 2020 р. – 2220 випадків. Найбільше профзахворювань виявлено в галузі добувної промисловості й розроблення кар’єрів. Здебільшого це пов’язано із впливом забруднених повітряних мас на органи дихання працівників.  Криворізький регіон характеризується періодичним перевищенням гранично допустимих концентрацій пилу в 2–3 рази, оксидів азоту – в 1,8 раза, а в періоди інтенсивних вибухових робіт рівень забруднення повітря сягає критичних значень. Це створює безпосередню загрозу не лише для працівників промислових підприємств, а й для мешканців міста.

Традиційні методи контролю стану повітряного середовища робочих місць, що базуються на періодичних замірах стаціонарними приладами, не завжди забезпечують своєчасне виявлення небезпечних концентрацій шкідливих речовин та не дають змоги прогнозувати поширення забруднювальних речовин у реальному часі. Працівники часто потрапляють у небезпечні зони під час забезпечення технологічних процесів і проведення масових вибухових робіт у кар’єрах, не маючи достатньої інформації про ризики. А це призводить до професійних отруєнь та захворювань органів дихання.

Відомо, що незадовільний стан умов праці має далекосяжні наслідки для економіки регіону:

• збільшення витрат на медобслуговування;
• втрати робочого часу через профзахворювання – приблизно 20% від загального фонду робочого часу;
• компенсаційні виплати постраждалим працівникам – до 8% від загальних витрат на зарплату;
• відплив кваліфікованих кадрів із промислових підприємств через шкідливі умови праці.

Serhii Kolesnyk
Air pollution: from monitoring to intelligent control
On the revolutionary introduction of artificial intelligence technologies into the occupational safety system at mining enterprises. Authors: the team of the Scientific Research Mining Institute of Kryvyi Rih National University, led by Professor Vadym Shchokin

Статтю повністю читайте в Журналі "Охорона праці" № 8/2025 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.